Людство завжди прагне досягти
ідеалу: у професії, майстерності, зовнішності і тд. Але це ні в кого не
виходить. Навіщо ж ставити перед собою недосяжні цілі? Прагнення до ідеалу
приносить свої плоди, стремління покращує результати.
Чи є на світі ідеальний
учитель? Звісно ні. Але прагнучи цього ідеалу вчителі стають професіоналами
своєї справи.
Який мій ідеал учителя? Це
демократична, ввічлива, цікава та розумна, відповідальна, весела людина, що
вміє з легкістю зацікавити учня у своєму предметі. На мою думку саме
зацікавленість учня предметом несе у собі приблизно 25% успішності учня (якщо
не більше). На друге місце я ставлю уміння учителя знайти підхід до кожного
учня, що стає дуже важким заняттям у великому класі де до 30 дітей. Що б до
кожного знайти той «ключик» ідеальний учитель повинен «жити» своїми учнями.
Частіше всього це виходить у класних керівників, тому у більшості випадків
випускники згадують добрим словом саме їх, незважаючи на предмет який «рідний»
учитель викладав.
У школі мені найбільше
подобались Валентина Володимирівна та Лариса Броніславівна вчителі математики
та англійської мови (відповідно). Валентина Володимирівна була класним
керівником, саме тим «рідним» учителем для всього класу. Лариса Броніславівна ж
викладач що навчає за більш-менш вираженим авторитарним стилем, але завдяки
цьому англійську мову я знав у школі дуже добре.
Тому, всі вчителі різні, а
ідеал для кожного різний і ідеальним учителем для всіх учнів бути неможливо, а
ось тим «рідним» або тим хто «навчив» можна стати і до цього потрібно прагнути.
Немає коментарів:
Дописати коментар