Підготовка вчителів інформатики за кордоном

Підготовка вчителів інформатики за кордоном

У Польщі, на відміну від багатьох Європейських країн, були прийняті Стандарти підготовки вчителів у галузі інформаційних технологій та інформатики, причому у них окремо виділяють Стандарти підготовленості вчителя до викладання предметів, зокрема: «Інформатика» у молодших класах, «Інформатика» у гімназії, «Інформаційна технологія» у межах загального навчання у старших класах. У Стандарті окремо виділені вимоги до вчителя інформатики, а саме описані знання, які необхідно отримати для проведення уроків з інформатики, та розділи, в яких мають здобутись ці знання: алгоритмування, мова і методи програмування, бази даних, мультимедія, комп’ютерні мережі.

Є. Мазинська досліджує роль вчителя інформатики в інформаційному суспільстві і робить висновки, що вона відіграє особливу роль і саме тому недоліки у процесі підготовки майбутніх фахівців потрібно усувати. На думку дослідниці основною проблемою у процесі підготовки вчителів інформатики є швидкий та динамічний розвиток усіх галузей знань. Саме тому фахівцю потрібно постійно та регулярно оновлювати свої знання, адже безперервне навчання і є запорукою успіху. Також Є. Мазинська робить висновок, що уроки інформатики не можна порівняти з іншими предметами у школі. Ученою був проведений експеримент, який полягав у тому, щоб продемонструвати необхідність удосконалення знань учителів. Даний експеримент показав, що удосконалення знань учителями інформатики призводить до збільшення рівня фактичних знань фахівців, що також відзначається і на рівні викладання інформатики у школі, результатах навчання школярів: стає вищим рівень їх досягнень.
Ще один відомий польський учений Г. Кєдровіч підготовку вчителів інформатики поділяє на дві проблеми: підготовка майбутніх учителів інформатики під час навчання у ВНЗ та підвищення кваліфікації учителів на спеціальних курсах. Причому, роблячи висновки, він вважає, що головна увага має приділятись організації навчання вже працюючих учителів та викладачів. Також, на його думку, доцільно ще передбачити декілька форм неперервного та ґрунтовного удосконалення знань майбутніх учителів (крім навчання та підвищення кваліфікації, наприклад, використання методів дистанційного навчання). За концепцією Г. Кєдровіча учитель інформатики не повинен практикувати таке викладання, що учні за командою учителя виконують завдання на комп’ютері, а має бути порадником для школярів та творцем дидактичного процесу. Важливим є ще те, що викладач інформатики не є єдиним джерелом знань у цій галузі, адже багато різноманітної та цікавої інформації про комп’ютерні технології можна отримати з різних джерел, таких як Інтернет, телебачення тощо. На думку Г. Кєдровіча, традиційне навчання характеризується такими поняттями: урок, класна робота, домашнє завдання, навчати, оцінювати, виховувати тощо. Але враховуючи еру комп’ютеризації, поняття концепції традиційного навчання перетворюються у нові: проект, продукт, порада, узгодження, дискусія, співпраця. Учений вважає, що одним із найважливіших завдань, які стоять перед учителем інформатики, є розвиток творчого мислення школярів. Це проявляється у тому, що учитель має постійно наводити аргументи щодо існування різних шляхів розв’язання однієї і тієї ж задачі, а також постійно наголошувати на тому, що важливим є пошук власних рішень. Чим складніша задача і чим оригінальніший її розв’язок, тим більше задоволення отримує школяр, що позитивно має відзначатись на мотивації навчання.

Джерело інформація: стаття Бориса Ляшенка "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА УЧИТЕЛІВ ІНФОРМАТИКИ ЗА КОРДОНОМ"